Визначено поняття структурно-функціональної адаптації штучних конгломератів, які є комплексом хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів як основи його пристосування до умов зовнішнього середовища. Розширено сферу вказаного поняття на зону контакту цементних гідратів із заповнювачами в бетоні. Наведено приклади модифікації мінеральних утворень під впливом технологічних та експлуатаційних дій.

Розглянуто зміни гідрогеологічних умов водорозділу річок Дністер і Жван після наповнення Дністровського водосховища. Наголошено, що у процесі експлуатації водосховища збільшилась обводненість схилів р.Жван, відбулась активізація усталених зсувів, що призводить до початку руйнування будівель, споруджених на ділянках зсувоутворення.

Розглянуто методи оцінки забруднення підземних і поверхневих вод у зоні впливу нафтопереробного підприємства. Проаналізовано методики, що використовувались для оцінки ступеня забруднення. Досліджено питання створення єдиної сітки екомоніторингу на підставі існуючих локальних систем і режимної мережі Держкомгеології.

Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

Розглянуто зміну складу атмосферного повітря на території промислового регіону під впливом техногенних джерел викидів, визначено роль у даному процесі зелених насаджень. Конкретні дослідження та розрахунки проведено на прикладі Кременчука.

Зазначено, що доповнення системи моніторингу вод токсикологічною інформацією, отриманої на підставі біотестування, є ефективним заходом щодо запобігання надходженню у навколишнє середовище екологічно небезпечних речовин. Запропоновано норматив якості води водних об'єктів за токсикологічним показником (відсутність хронічної токсичної дії води на водні біоценози) та норматив гранично допустимого рівня токсичності зворотних вод на скидах у водні об'єкти (відсутність гострої летальної токсичної дії на тест-об'єкти). Наведено класифікацію природних та зворотних вод за токсикологічним показником. Згідно з класифікацією проаналізовано результати біотестування зворотних вод 60 підприємств різних галузей економіки України. Доведено, що зворотні води значної кількості підприємств не відповідають нормативним вимогам і негативно впливають на якість води.

Розглянуто питання визначення оцінки геоекоситуації як відносної узагальненої оцінки територій за методом багатомірного шкалювання. Запропоновано поділ показників за природними факторами, які відображають природно-ресурсний потенціал території, особливе відокремлення кліматичних показників, економічної ситуації території та показників, які відбивають, переважно, техногенне навантаження території.

Наведено результати геохімічних досліджень автоморфних чорноземів лісостепу Сумщини. Проаналізовано вміст і розподіл важких металів за відсутності імпактного техногенного впливу. Викладено висновки співставлення чорноземів агроландшафтів і цілинних грунтів даного типу.

Представлено екологічний компонент географічної освіти як самостійний напрямок, органічно вписаний в її структуру, пов'язаний з усім комплексом географічних знань. Запропоновано найбільш важливі принципи, які забезпечують оптимальне функціонування екологічного компонента географічної освіти: міждисциплінарність і комплексність, діяльнісний принцип, принцип обов'язковості в географічній освіті.

Розглянуто екотон як поліфункціональну систему, однією з функцій якої є обробка інформації про стан зовнішнього середовища. За допомогою показника надлишковості проаналізовано структуру екотона між дібровою та лукостепом.

Розглянуто процеси деградації грунтово-рослинного покриву та зменшення площі природно-просторових ресурсів внаслідок неврахування екологічних факторів розвитку міста, які вимагають послаблення антропогенного навантаження та оптимізації природної підсистеми.

Наведено результати дослідницької роботи щодо підвищення накопичувальної здатності сорбентів на підставі дослідження соснової тирси, соняшникових лузги та тирси.

Запропоновано метод функціонального перетворення окремих параметрів оптимізації якості поверхневих вод з кінцевим розрахунком зведеного показника якості як єдиного критерію інтегральної оцінки їх якості. За цим методом проведено оцінку якості поверхневих вод річок Уди, Лопань та Харків 1995 - 1998 рр. Встановлено закономірності утворення зон найбільшого забруднення поверхневих вод річок і головні інгредієнти-забруднювачі.

Запропоновано новий метод прогнозування динаміки змін вікової структури населення, що базується на моделюванні й аналізі матриці переходу відповідного марківського процесу, як більш глибокий, ніж загальні спостереження за народжуваністю і смертністю всього населення. Це дає можливість прогнозувати якісні та кількісні показники демографічних процесів.

Розглянуто питання технічного переозброєння та реконструкції природоохоронних об'єктів, створення довгострокової науково-технічної стратегії щодо охорони довкілля, а також ключові аспекти розвитку самостійності регіонів України у вирішенні природоохоронних проблем.

Визначено особливості розподілу концентрацій полютантів атмосфери досліджуваної території та особливості захворювання населення впродовж 1990 - 1997 рр. За допомогою кореляційних методів виділено полютанти, що впливають на розвиток різноманітних захворювань.

Обгрунтовано поняття ексергії та доведено переваги ексергетичного методу для вирішення актуальної проблеми - утилізації та переробки техногенних відходів.

Викладено підхід до розробки стратегії вилучення рідких нафтопродуктів із підземних вод з урахуванням екологічних вимог, який включає обгрунтування, створення та використання установок для селективного вилучення рідких нафтопродуктів.

Розглянуто питання необхідності переробки вторинної мінеральної сировини горнопромислового виробництва України.

На підставі проведення фітомеліоративних досліджень рекомендовано види культурних рослин для покращання показників екологічного стану міських грунтів на прикладі Харкова.